Бойко Віктор Вікторович

Народився 12 квітня 1949 року в селі Велике Залісся Кам’янець-Подільського району, Хмельницької області.

Доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, завідувач науково-дослідної лабораторії з проблем сейсмічної безпеки технологічних вибухів ІГМ НАН України.

Після закінчення в 1968 році Кам’янець-Подільського індустріального технікуму Віктор Вікторович Бойко вступив в Дніпропетровський гірничий інститут на гірничий факультет (кафедра «Відкритих гірничих робіт»), який закінчив з відзнакою у 1973 році і, як молодий спеціаліст, за розподілом працював в цьому інституті на посаді інженера, молодшого наукового співробітника. Під час навчання в інституті перебуваючи в збірній команді інституту, області, а потім України з боротьби самбо, брав участь у обласних, республіканських та Всесоюзних змаганнях. Неодноразовий переможець. Має багато медалей та нагород. В 1973 р став чемпіоном Всесоюзного турніру СРСР, де виконав норматив майстра спорту СРСР. Його тренував заслужений тренер УРСР, старший викладач інституту (ДГІ) Іван Миколайович Ковтун.

З 1976 по 1977 рр. – молодший науковий співробітник Івано-Франківського інституту нафти і газу, і в тому ж 1976 році вступив до аспірантури цього ж інституту, а в 1978 році був переведений в аспірантуру Відділення геодинаміки вибуху Інституту геофізики ім. С.І. Суботіна (ВГВ ІГФ) АН УРСР (м.Київ), яку закінчив достроково в 1979 році і захистив кандидатську дисертацію.

З 1980 року працював завідувачем сектору, відділу, старшим науковим співробітником в спеціальному конструкторсько-технологічному бюро Інституту геофізики ім. С.І. Суботіна АН України.

У 1991 р. трудовим колективом був обраний директором СКТБ ІГФ АН УРСР, де пропрацював на цій посаді до 2001 року. В період 1990 – 1994 рр. – докторант (здобувач) Київського політехнічного інституту «КПІ».

В 2000 році створив науково-виробниче підприємство НВПП «Спеціальне конструктосько-технологічне бюро геофізики» (mining-consulting.com), яке займається вирішенням практичних завдань щодо безпечного ведення спеціальних та промислових підривних робіт, наближених до природних, промислових та громадських об’єктів, що охороняються.

В 1994 р. В.В. Бойко захистив докторську дисертацію за темою: «Фізико-технологічні основи управління сейсмоанізотропними проявами масових вибухів на кар’єрах України», у 2004 р. йому присуджено вчене звання старшого наукового співробітника, а у 2012 р. – професора.

З 2001 року працює в Інституті гідромеханіки НАН України, де спочатку був провідним науковим співробітником, а з 2003 року завідувачем новоствореної науково-дослідної лабораторії з проблем сейсмічної безпеки технологічних вибухів.

В 2013 р. у складі авторського колективу удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки за роботу «Закономірності хвиле-вихрових процесів у суцільному середовищі».

Науково-громадська діяльність В.В. Бойка пов’язана з членством у Міжвідомчій раді з вибухової справи України, Спеціалізованій вченій раді на здобуття вченого ступеня доктора наук при Національному технічному університеті України «КПІ», Експертній раді ВАК України (1998 – 2000), ДАК МОН України (2011 – 2014), Вченій раді ІГМ НАН України та ін. З 2008 року — голова державної екзаменаційної комісії з захисту магістерських робіт Інституту енергозбереження та менеджменту НТТУ «КПІ», а з 2010 року за сумісництвом працює професором кафедри «Геобудівництва та гірничих технологій» Інституту енергозбереження та менеджменту НТТУ «КПІ».

Наукова діяльність Бойка В.В. це гірнича галузь та промислова сейсмобезпека техногенних вибухів. Він займається вирішенням проблем наукового, технічного та нормативного характеру щодо безпечного ведення гірничих робіт. Як фахівець з експертизи у підривній справі видав біля 160 експертних висновків та виготовив більше 100 науково-обґрунтованих рекомендацій, більшість із яких відносились до аварійних ділянок кар’єрів закритих через сейсмонебезпеку. Автор 2-х монографій, більше ніж 130 наукових праць, 25 винаходів і патентів та трьох Державних стандартів України.