Гопанюк Дмитро Георгійович
Народився 7 листопада 1939 р.
У 1961 р. закінчив Кам'янець-Подільський індустріальний технікум за спеціальністю «відкрита розробка вугільних і нерудних родовищ» і був направлений на роботу до Євпаторійського кар'єроуправління на посаду машиніста каменерізного комбайна «Петрик». Надалі був призначений змінним гірничим майстром. З листопада 1961 по 1964 рр. служив в армії.
У 1969 р. з відзнакою закінчив Дніпропетровський гірничий інститут і отримав кваліфікацію гірничого інженера. Після закінчення інституту був залишений для роботи в Науково-дослідному секторі в ГНДЛ-11, де працював інженером, старшим інженером, молодшим науковим співробітником. У цей період займався громадською роботою, будучи членом комітету ДТСААФ гірничого інституту. За активну участь був нагороджений нагрудним знаком цієї організації. Під науковим керівництвом д-ра техн. наук, професора Е.Г. Баранова в 1981 р. заочно закінчив аспірантуру і в 1982 р. захистив кандидатську дисертацію за темою: «Розробка технології підривання свердловинних зарядів, розосереджених водним проміжком в умовах обводнених масивів на кар'єрах».
З 1983 р. виконував обов'язки завідувача лабораторії ГНДЛ-11, а в 1984 р. був призначений завідувачем. У 1988 р. йому присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника.
У 80-ті роки за успішне впровадження результатів авторського свідоцтва під час підривних робіт на кар'єрах нерудної промисловості був нагороджений нагрудним знаком «Винахідник СРСР». В цей же час займався громадською роботою, будучи заступником секретаря партійного бюро гірничого факультету.
З 2000 р. працював завідувачем «Центру з проблем вибухових робіт» науково дослідної частини Національного гірничого університету. Має 7 авторських свідоцтв на винахід. За виконання науково-дослідних робіт та впровадження їх результатів у народне господарство неодноразово нагороджувався грамотами ректора гірничого інституту і університету.
За період трудової діяльності неодноразово виступав з науковими доповідями на обласних, республіканських і всесоюзних наукових конференціях і семінарах.
В результаті застосування розроблених канд. техн. наук Д.Г. Гопанюком рекомендацій до впровадження підвищилася якість дроблення підірваної гірничої маси за рахунок збільшення на 15 – 20 % виходу фракцій діаметром 200 мм і зменшення на 15 % фракцій діаметром 400 – 600 мм. Крім підвищення якості дроблення гірських порід, впровадження розроблених способів дозволило на 15 – 20 % зменшити витрату водотривиних вибухових речовин.