Луценко Віктор Григорович

Народився 8 серпня 1948 року.

До вступу в ДГІ навчався у школі міста Тальне Черкаської області, яку закінчив в 1963 році. У тому ж році вступив до Марганцевського гірничого технікуму за спеціальністю «Розробка рудних і розсипних матеріалів».

Навчання в технікумі закінчив влітку 1967 року. Відразу був призваний до лав Збройних Сил, де до осені 1969 року служив у ракетних військах стратегічного призначення.

Після армії, до вступу в ДГІ, працював майстром гірничого цеху Тальнівського щебзаводу.

Закінчив Дніпропетровський гірничий інститут у 1975 році.

З третього курсу працював лаборантом на кафедрі «Відкриті гірничі роботи» у доцентів С.А. Бондаря, Г.Д. Пчолкина Навчання проходило напружено і цікаво.

Дуже полюбляв заняття спортом. До інституту мав перший спортивний розряд з волейболу, гандболу та баскетболу. В інституті почав займатися регбі у тренера Д.І. Янкелевич. Команда інституту, а потім і міста Дніпропетровська з регбі, в якій він грав, займала в 1970 – 1975 роках призові місця на першості України і в Кубку України. У 1974 році виконав норматив кандидата в майстри спорту.

Після закінчення ДГІ за розподілом поїхав на гранітний кар'єр (м. Гнівань Вінницької області). Протягом 10 років пропрацював на там майстром, начальником цеху, начальником ПТО, заступником головного інженера. Гніванський гранітний кар'єр був одним з найбільших в СРСР. Виробництво щебеню становило в ті роки до 2,2 млн м³ на рік.

У 1985 році перейшов на роботу головним інженером Демидівського комбінату нерудних будівельних матеріалів, в склад якого входило три гранітних кар'єра, що знаходяться у Вінницькій області.

З 1999 року був призначений директором Демидівського комбінату нерудних будівельних матеріалів. У 2008 році вийшов на пенсію.

«Весь цей період підтримував зв'язок з рідним інститутом. Направляв на навчання своїх працівників, надавав можливість займатися науковими розробками і дослідженнями співробітникам інституту, давав нагоду до написання дипломних робіт студентам випускникам кафедри. Постійна співпраця з працівниками кафедри відкритих гірничих робіт Г.Д. Пчолкіним і А.М. Маєвським в цілому покращувала роботу як підприємства, так і вузу.

Роки, проведені в Дніпропетровському гірничому інституті, одні з найбільш чудових. Багато зі студентів, що навчалися на кафедрі в 1970 – 1975 роках, після закінчення інституту успішно працювали на керівних посадах директорами, головними інженерами, начальниками підрозділів і відділів багатьох підприємств нашої країни. Про якість фахівців – випускників нашого вузу – мені протягом своєї трудової діяльності доводиться чути тільки гарні відгуки. Хочу відверто сказати, що я завжди пишався і пишаюся тим, що закінчив Дніпропетровський гірничий інститут і дуже вдячний всім працівникам і співробітникам нашого вузу за науку».