Радашев Василь Іванович

Народився 12 лютого 1948 року у с. Користівка Олександрійського району Кіровоградської області.

Закінчив у 1971 році Дніпропетровський гірничий інститут ім. Артема. Навчався на кафедрі «Відкритих гірничих робіт».

З 1971 по 1973 служив у лавах Радянської армії командиром взводу середніх танків у м. Ахалціхе (Грузія).

У період з 1973 по 1994 роки працював помічником командира оперативного взводу, командиром оперативного взводу, помічником командира загону, командиром 51 воєнізованого гірничорятувального загону (м. Олександрія).

У 1994 – 1998 роки був першим заступником голови Олександрійської міської Ради народних депутатів в Кіровоградській області.

З 1998 року працював начальником Головного штабу Державної воєнізованої гірничорятувальної служби МНС України, начальником Штабу Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України.

За значний вклад у безпеку та аварійно-рятувальну службу у гірничопромисловій галузі нагороджений наступними відомчими нагородами: почесний знак «Шахтарська слава» III, II, І ступеню, нагрудний знак «За доблесну службу» Держнаглядохоронпраці, почесний знак Державної пожежної охорони МВС.

Нагороджений наступними державними нагородами: орден «Знак Пошани», медаль «За трудову доблесть», Почесна Грамота Кабінету Міністрів України (2000р.), орден «Святий Дмитро Солунський» IV ст. (2002р.), Почесна Грамота Верховної Ради України (2002р.)