Шапар Аркадій Григорович

Народився 5 вересня 1936 р. у м. Інгулець.

В 1954 р. закінчив місцеву школу. Того ж року вступив до Новочеркаського політехнічного інституту. У 1959 р. закінчив навчання і отримав кваліфікацію гірничого інженера-маркшейдера. З 1959 р. по 1962 р. працював гірничим майстром кар’єру і головним маркшейдером Управління з видобутку та переробки нерудних будівельних матеріалів Чечено-Інгушської Ради народного господарства.

З 1962 по 1965 рр. навчався у аспірантурі під керівництвом проф. М.Г. Новожилова у майбутньому Інституті геотехнічної механіки Національної академії наук України та працював молодшим науковим співробітником (1965 – 1967), старшим науковим співробітником (1967 – 1980), завідувачем відділу (1980 – 1988).

З 1988 р. працював заступником директора з наукової роботи Інституту технічної механіки НАН України – керівником Відділення проблем природокористування та регіональної економіки. З 1991 р. очолив створений Інститут проблем природокористування та екології (ІППЕ) НАН України, на цій посаді працює і дотепер. За сумісництвом є викладачем та професором кафедр відкритих гірничих робіт, екології та прикладної економіки НГУ, Придніпровської академії архітектури та будівництва, Національної металургійної академії України.

Для підвищення ефективності навчання студентів при ІППЕ НАН України за його участю були створені філії відповідних кафедр. У цей період розроблено декілька навчальних програм і видано з відповідним грифом навчальні посібники з механіки гірських порід і стійкості бортів кар’єрів, моделювання на оптично-активних і еквівалентних матеріалах, моніторингу навколишнього середовища, екологічної експертизи і екологічної інспекції, системного підходу при прогнозуванні стану атмосферного повітря та ін.

З 1963 р. і дотепер опублікував 536 робіт, у т.ч. 30 монографій, 5 навчальних посібників, 15 статей в енциклопедичних виданнях, їм отримано 71 свідоцтво та патенти на винаходи різних способів та обладнання.

Роботи проф. А.Г. Шапара відзначені премією АН України ім. О.М. Динника за теоретичні розробки щодо зрушення і переміщення гірських порід під дією природних сил (1989), Державною премією України в галузі науки і техніки за розробку і впровадження нетрадиційної технології з внутрішнім відвалоутворенням при відкритій розробці крутоспадних родовищ (1999), почесним званням «Заслужений діяч науки і техніки України» (2000), дипломом Європейської академії природничих наук (2007). Ще дві роботи інституту за його наукового керівництва відзначені Державними преміями України в галузі науки і техніки.

З 1978 р. під його науковим керівництвом підготовлено та захищено 15 кандидатських та 7 докторських дисертацій.

Підсумовуючи наукові здобутки, слід констатувати, що під керівництвом проф. А.Г. Шапара створені і успішно працюють наступні наукові школи:

- механіки керованого зрушення гірських масивів з використанням сил тяжіння та засобів і обладнання нових технологічних процесів для відкритої розробки родовищ корисних копалин;

- нетрадиціних технологій відкритої розробки родовищ з мінімальним пошкодженням компонентів навколишнього середовища та використанням природних ефектів;

- теорії використання порушених гірничими роботами земель для
відтворення вторинних екосистем в екологічній мережі;

- тактики і стратегії сталого розвитку території;

- моніторингу регіональних систем комплексного екологічного моніторингу;

- визначення тенденцій зміни основних параметрів та забезпечення сталого розвитку великих і складних техно-еко-геосистем водозбірних басейнів.

Результати наукових розробок А.Г. Шапара впроваджені на підприємствах України і закордоном: Узбекистан, Російська Федерація.

Кандидатську і докторську дисертації, присвячені теорії зрушення гірських масивів і технології з використанням цього ефекту, він захистив у 1966 р. і 1978 р. відповідно. У 2003 р. А.Г. Шапаря обрано членом-кореспондентом НАН України.

Велику увагу приділяв науково-організаційній роботі. Обирався головою Дніпропетровської Ради наукових і інженерних спілок, працював членом секцій ВАКу СССР і України та Комітету з державних премій України в галузі науки і техніки. Він є членом чотирьох галузевих академій наук України і закордонних держав.

Професор А.Г. Шапар завжди вважав себе учнем видатного вченого М.Г. Новожилова.